Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради ДНЗ (ясла-садок) №33 "Журавлик" для дітей з ранніми проявами туберкульозної інфекції, з малими і загасаючими формами туберкульозу санаторного типу.

 





Інформація для батьків

Шановні батьки!

З метою недопущення трагічних наслідків чи шкоди здоров’ю наших вихованців ДНЗ № 33 «Журавлик» закликає Вас не залишати дітей без нагляду!!!⠀

Нажаль, почастішали випадки залишення дітей без нагляду дорослих, що може призвести до їх травматизму чи навіть смерті. Лише протягом травня-липня загинуло 11 дітей через втоплення, самогубство, отруєння, удар струмом, удушення через необережність, зсув піску.⠀

Будьте уважні та обережні! Не залишайте без нагляду дітей! Нагадуйте їм про дотримання правил безпеки життєдіяльності, безпеки на воді, техніки безпеки при поводженні з вогнем, газом, правил дорожнього руху, правил поведінки в громадських місцях.⠀

Пам’ятайте! Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!⠀

 

Консультація для батьків.

 

Як організувати дозвілля дитини під час карантину.

     Зараз у нас триває карантин. Зачинені всі освітні заклади і, як наслідок, батьки вимушені теж залишатися вдома. Як же батькам організувати день, щоб діти мали можливість і розважатися , і розвиватися? Дитині дошкільного віку, на відміну від школяра, потрібно допомогти організувати власну діяльність. Насамперед дорослі мають організувати свій день так, щоб якнайменше змінити розпорядок дня дитини від розпорядку дня в дитячому закладі. Адже карантин закінчиться, і діти повернуться до звичного розміреного життя садочка. І краще, щоб малюку не прийшлося занову до нього привчатися. Батькам потрібно розуміти, що змінилося тільки місце перебування більшої частини дня дитини, а її діяльність повинна і надалі бути такою, як і була( по можливості) , або трішки змінена. 

     Психологи радять написати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і повісити його так, щоб дитина постійно його бачила. Важливо, щоб у неї були чіткі очікування з приводу того, що буде відбуватися протягом дня - коли буде час для ігор, читання і відпочинку. День повинен починатися з гігієнічних процедур, ранкової гімнастики, сніданку. Протягом дня батьки (або інші дорослі, які будуть знаходитися з дитиною вдома) повинні організувати навчальну, ігрову, самостійну діяльність дитини. Якщо це дитина старшого дошкільного віку, то вона більш самостійна і тому контролювати самостійну діяльність не обов’язково, а малюкам молодшого дошкільного віку потрібна допомога. Навчальну діяльність можна організувати як до обіду, так і після денного сну (денний сон теж бажано не відміняти). Програму, за якою працюють в дитячому садочку можна знайти на сайті МОН або проконсультуватися з вихователями, в програмі чітко вказані вікові особливості відповідного віку та знання з кожної освітньої лінії, які повинна отримати дитина, відповідно до вікової категорії. Цим самим батьки можуть зорієнтуватися на те, що вже знає їхня дитина і чому її ще потрібно навчити. Так, це може бути складно, бо існують різні форми та методи роботи з дошкільнятами. Але не обов’язково в домашніх умовах дотримуватися всього цього.      Головне - в доступній для дитини формі пояснити матеріал, дати змогу закріпити в практичних вправах (якщо це необхідно), бажано використовувати наочний матеріал, щоб дитина краще змогла зрозуміти те, що їй пояснюють. На практиці в садочках використовують дидактичний матеріал, роздатковий, відео та аудіо записи. В наш час інформаційних технологій зробити це нескладно. З підручного матеріалу можна виготовити наочність (матеріал для лічби, геометричні фігури, цифри, літери тощо).

 

Яку діяльність запропонувати дошкільнику протягом дня.

 

Ігрова.

     Гра завжди зацікавлює дитину. Ігрова діяльність сприяє розвитку в дитини навичок, умінь, необхідних для самообслуговування й надання допомоги дорослим. У сюжетно-рольових іграх дитина відтворює та моделює прибирання, прання, одягання, прийому їжі, одягання й роздягання на прикладі ляльки чи іншої іграшки.

Трудова.

     У малят є бажання самостійно виконувати деякі трудові доручення — мити посуд, накривати на стіл, підмітати. Тому дитині слід давати посильні трудові доручення.

Художньо-продуктивна.

     Малювання, ліплення, аплікація, конструювання - це те, що, напевно, подобається робити дитини найбільше. У цих видах художньо-продуктивної діяльності малюк має змогу втілити свої задуми та реалізувати творчі здібності, незалежно від дорослого.Важливо ще й те, що батьки повинні контролювати перебування дитини перед комп’ютером чи планшетом. Потрібно організувати перебування на свіжому повітрі.Дитині корисно буде послухати казку, оповідання, вивчити вірш, переказати прочитаний твір. Це можна зробити за допомогою запитань, малюнків. Цікава форма роботи – складання казки, можливо її героями будуть нереальні фантастичні створіння і нехай дитина дає волю своїм фантазіям, а дорослий занотовує казку і складає в скарбничку (можливо це не останній карантин вашої дитини і таких творів буде ще багато). Зараз є багато цікавих настільних ігор, які розвивають логічне мислення, пам’ять, увагу – і це теж буде цікавим заняттям для дітей.

Дослідницька діяльність.

     Можна з дитиною провести досліди, ознайомитися з властивостями деяких матеріалів. Можна організувати тематичні домашні вечірки або недільники (запросити двоє – троє друзів), підготувати сценарій, костюми, декорації, конкурси, призи. Деякий час можна приділити перегляду мультфільмів та розвиваючих і пізнавальних відео на YouTube каналі. Не ізолюйте дитину від суспільства. Підтримуйте контакт з друзями та близькими. Дитина може спілкуватися з друзями та близькими, яких ви не можете відвідати особисто, використовуйте відеочати.

 

Перелік дитячих сайтів на допомогу батькам:

https://sashkaua.ucoz.ua/«Вірші», «Казки» та «Оповідання» ви маєте можливістьпочитати вірші, казки та оповідання для дітей різних авторів.

http://posnayko.com.ua/Журнал "Пізнайко": вірші, казки, творчість.

https://www.solnet.ee/Розвиваючі, навчальні ігри для самих маленьких та ще багато цікавого і для батьків.

http://edugames.rozumniki.ua/навчальні програми для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку з інтерактивними вправами, веселими анімованими персонажами, яскравими сюжетами та звуковим супроводом.

https://childdevelop.com.ua/завдання на логічне мислення, підготовка руки до письма тощо.

http://detsky-mir.com/завдання для дітей різного віку, аудио книги, підготовка дошколи, творчість.

http://www.raskraska.com/Раскраски для детей - бесплатно распечатать, скачать,раскрасить онлайн.

 

Як розпланувати день і чим зайняти дітей під час карантину

     Карантин схожий на відпустку чи довгі вихідні, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки період розслаблення. Не варто гнатись за досягненнями й змушувати дітей виконувати нереальний план. Важливо дотримуватись розпорядку дня: чищення зубів, зарядка, прогулянка (якщо це можливо), денний сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливими є спільні прийоми їжі. Графік потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги. Те, як наповнювати весь інший час, залежить від уподобань дитини. Згідно із системою Монтессорі, найбільш продуктивною частиною дня у дітей є час до обіду. Тому всі заняття, які спрямовані на розвиток дитини, краще планувати на першу половину дня. Змушувати дитину не потрібно: лише йти за її інтересами. Дитина хоче читати – можемо почитати, вирішує складати пазли – займемось цим. Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі: дуже важливо прислухатись до дітей та їхніх бажань. На період карантину батькам або іншим членам сім’ї треба домовлятись, хто зараз сидітиме з дитиною. Наприклад, батько працює, поки мама гуляє з дитиною. Потім мама займається роботою, а батько грається із дітьми. Одному дорослому повноцінно працювати та займатися дитиною буде важко – діти рідко можуть три години спокійно гратись самі, не відволікаючи. Планувати всі активності варто з урахуванням інтересів дитини, бо для кожного віку вони свої. Час, який зараз батьки проводять із малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони за прикладом батьків вчаться багатьох речей. Якщо дитина виявляє інтерес до хатніх справ, потрібно заохочувати її до цього, навіть якщо в неї не все виходить добре. Удома можна гратися і з кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації з паперу. Для дітей цінно, коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим і роблять щось спільне. На час карантину потрібно підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити одне й те саме щодня. У YouTube чи навіть у соцмережах інших мам можна знайти багато ідей, чим зайняти дитину. У періоди карантину варто стежити за кількістю солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути, складніше сконцентруватись на чомусь. Для ігор та розваг не використовуйте часто гаджети. Краще звідти видалити усе зайве й залишити лише додатки для розвитку та навчання. Мультики варто обирати документальні та навчальні. Наприклад, після прочитання енциклопедії дитина зацікавилась Антарктидою – це чудово і можна наступного дня показати відео на цю тему. Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність. Крім класичних способів проведення часу з дітьми, як-от читання книг, перегляд мультиків і дитячих фільмів, прогулянок на вулиці, у нас є доступ до різноманітних ігор. Дитина може гратись як з дорослими, так і сама, за умови, якщо перший раз про це заняття вона дізналась разом з батьками.

ІГРИ НА КУХНІ

Можна малювати фарбами по крупі, ховати невеликі іграшки й знаходити їх, викладати аплікацію та придумувати до неї історію. Також гратися з тістом: ліпити фігурки, випікати, розфарбовувати.

СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ ІГРИ

Сюжетно-рольові ігри або ігри, що розвиваються за сюжетом, коли учасники беруть на себе певну роль. Тут додатково можна використовувати іграшки, конструктор тощо.

ТЕАТРАЛІЗОВАНІ ІГРИ

Театр може бути як ляльковим, тіньовим, так і драматичним. Вибираєте ви.

РУХЛИВІ ІГРИ

Під час таких занять можна обіграти всі речі, які є вдома. Наприклад, стілець – оббігати, на нього можна залазити, його штовхати, піднімати тощо.

КІНЕЗІОЛОГІЧНА ЗАРЯДКА

Спробуйте з дітьми вивчити кілька вправ такої зарядки, вони розвивають взаємодію між півкулями мозку.Наприклад: Вправа «Вухо — ніс»Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою рукою ліве вухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, плеснути в долоні, потім поміняти положення рук «з точністю до навпаки».

 

Шановні батьки! Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020  №211  "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19", на виконання Розпорядження  голови міської ради від 12.03.2020 «Про запровадження карантину в закладах загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти  міста Нікополь», з метою  попередження масового розповсюдження гострої респіраторної інфекції, спричиненої корона вірусом наш садочок зачиняється на карантин  з 13 березня по 3 квітня!!

  

                                                                                                                     Особливості адаптації дітей                                                                                                            до умов дошкільного навчального закладу.

 

        Відомо, що процес адаптації – це постійний процес, який супроводжує людину впродовж усього життя. Науковці визначають адаптацію як пристосування будови і функцій організму, його органів і клітини до умов середовища, спрямоване на збереження рівноваги.

Адаптація (з лат. «пристосування») – пристосування організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному Залежно від того, на якому рівні відбувається адаптація організму, існують декілька класифікацій цього процесу. В межах висвітлення проблеми адаптації дитини до умов дошкільного закладу слід зу¬пинитися на дослідженнях, автори яких доводять існування таких видів адаптації як фізіологічна та соціальна.

Розглянемо більш докладно тлумачення цих термінів. Фізіологічна адаптація – реакція функціональних систем організму, яка найбільш повно відповідає потребам певної ситуації.
Під соціальною адаптацією розуміють постійний процес активного пристосування індивіда до умов соціального становища, а також результати цього процесу .

Відомо, що навіть незначні зміни умов життя маленької дитини викликають порушення її емоційного стану, сну, апетиту тощо. Саме тому створення умов для успішної адаптації є досить серйозною проблемою, яка хвилює лікарів, психологів, педагогів.

Які ж особливості формування здатності до адаптації у малюка?
Слід зазначити, що народження дитини – це один з найяскравіших прикладів фізіологічної адаптації. Отже, системи дихання, кровообігу, травлення на момент народження повинні мати відповідний рівень готовності всіх адаптаційних механізмів. Дослідження доводять, що здоровий малюк має цей рівень готовності й достатньо швидко пристосовується до існування в нових для нього умовах. Звичайно, впродовж наступних років відбувається вдосконалення адаптаційних механізмів, формуються передумови соціальної адаптації.
Впродовж дошкільного дитинства малюк неодноразово реалізує власні адаптаційні можливості – це  і прихід до дитячого садка, і перехід із однієї групи в іншу, а потім і в школу. Не потребує доказу той факт, що до дитячого садка дитина повинна приходити з прогнозом на адаптацію. Якщо ж прогноз відсутній, його складає лікар дошкільного, закладу разом із психологом. Згідно з прогнозом вони визначають особливості організації режиму, харчування, сну кожної дитини. Саме цими призначеннями бажано керуватися вихователям під час адаптації малюка до умов дошкільного закладу. 

Звикання дитини до нових умов супроводжується порушенням сну, апетиту, загальним ослабленням організму, негативних емоцій, що передається цілою палітрою плачу від скиглення де ревіння. Супутником негативних емоцій є страх – джерело  стресового стану дитини. На жаль, у період адаптації прояв малюком позитивних емоцій є дуже рідкісним явищем. Окрім цього, порушується функціональний стан нервової системи – деякі діти кличуть матір, не можуть заснути тощо, інші – тривалий час перебувають у загальмованому стані, неохоче спілкуються з дорослими й однолітками,  а іноді зовсім мовчать. Спостерігаються зрушення і в деяких вегетативних реакціях, а саме: втрачається вага, загострюються алергічні реакції, раптово підвищується температура тіла тощо. Досить часто у дітей порушуються   вже   набуті    культурно-гігієнічні   навички, знижується імунітет.
Хоча ці негативні прояви зустрічаються не у всіх дітей і є тимчасовими, не звертати уваги на них не можна, адже вони свідчать про порушення нормального функціонування кори великих півкуль, негативно впливають на поведінку дитини. Такі зміни пояснюються перебудовою звичного динамічного стереотипу поведінки, набутого під впливом домашніх умов, на новий стереотип в умовах дошкільного закладу.
Розрізняють три ступені адаптації: легкий, середній і важкий.

Легкий ступінь адаптації
За легкої адаптації впродовж місяця у дитини нормалізується поведінка. Малюк починає спокійно чи радісно ставитися до дитячої групи. Настрій бадьорий, проявляє зацікавленість довколишнім, у поєднанні з незначним ранковим плачем. Апетит погіршується, проте не дуже і на кінець першого тижня стає звичайним, сон поновлюється протягом 10-15 днів.
Стосунки з рідними за легкої адаптації у дитини не порушуються, малюк легко прощається вранці, швидко відволікається, його цікавлять й інші дорослі, він доволі активний, але не збуджений. До дітей в групі може бути байдужим або зацікавленим. Інтерес до навколишнього поновлюється впродовж 2-3 тижнів з допомогою дорослого.
Мова загальмовується, але дитина відгукується і виконує певні прохання чи вказівки дорослого. До кінця першого місяця поновлюється активне мовлення.
Зниження захисних сил організму значно не виражено і до кінця 2-3 тижня відновлюється. Хворіє не більше разу на місяць, тривалістю не більше десяти днів, без ускладнень.

Середній ступінь адаптації
 Під час адаптації середнього ступеня порушення в поведінці і загальному стані дитини виражені виразніше і триваліше. Сон нормалізується лише через 20-40 днів, якість сну теж незадовільна. Апетит поновлюється в такі самі строки. Настрій нестійкий впродовж всього місяця, значно знижується активність: малюк стає плаксивим, малорухливим, не намагається досліджувати нове оточення, не використовує набутих раніше побутових навичок. Мова або не використовується, або знижується. У грі дитина також не застосовує набутих навичок, гра ситуативна. Всі ці зміни тримаються протягом 5-6 тижнів.
Ставлення дитини до близьких – емоційно-збуджене (плач, крик під час розлучення). Ставлення до дорослих вибіркове. Ставлення до дітей, як правило, байдуже, проте може бути й зацікавленим. Захворюваність – до двох разів, терміном не більше 12 днів, без ускладнень. Вага не змінюється або дещо знижується. З'являються ознаки невротичних реакцій: вибірковість у ставленні до дорослих і однолітків, спілкування лише за певних умов.

 

Важкий ступінь адаптації
Особливу тривогу викликає стан важкої адаптації. Дитина починає тривалий час і важко хворіти, одне захворювання майже без перерви змінює інше, захисні сили організму підірвані і вже не виконують своєї ролі – не запобігають численним інфекційним захворюванням, з якими постійно доводиться стикатися малюку. Це несприятливо позначається на його фізичному і психічному розвиткові.
Інша форма перебігу важкої адаптації – неадекватна поведінка дитини, яка межує з невротичним станом. Дитина погано засинає, сон короткий, скрикує, плаче уві сні, прокидається зі слізьми. Сон чутливий, короткий. Апетит погіршується сильно і надовго, дитина може відмовлятися від їжі або блювати за спроби її нагодувати, можуть виникати функціональні порушення випорожнень, безконтрольні випорожнення.
 Під час періоду неспання дитина пригнічена, не цікавиться оточенням. Ставлення до дітей відчужене, однолітків уникає або проявляє агресію. Ставлення до близьких емоційно-збуджене, позбавлене практичної взаємодії. Не реагує на запрошення взяти участь у будь-якій діяльності. Мовою не користується або простежується затримка мовленнєвого розвитку на значний період. Немає настрою, дитина тривалий час плаче, напружено стискає у кулачку носову хустинку чи домашню іграшку. Нам, дорослим, важко усвідомити ступінь її страждань.
Слід пам’ятати, що дитина, яка бурхливо виражає свій протест проти нових умов криком, голосним плачем, вередуванням, чіпляється за маму, падає в сльозах на підлогу, незручна і бентежлива для батьків і вихователів, проте викликає менше хвилювань у дитячих психологів і психіатрів, ніж дитина, яка ціпеніє, стає байдужою до того, що з нею відбувається, до їжі, мокрих штанців, навіть холоду. Така апатія є типовим проявом дитячої депресії.
Отже, ви вже зрозуміли, що адаптація дитини до нових для неї умов середовища – важкий та болючий процес. Тепер ви знаєте, що відбувається з дитиною, з її поведінкою. Звикання до дошкільного навчального закладу залежить також від типу темпераменту. Гірше за інших почуваються діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дитячого садка: не можуть швидко одягнутися, зібратися на прогулянку, поїсти. Найлегше пристосовуються діти-сангвініки.
Ускладнюючим чинником адаптації слід також назвати і конфлікти в сім’ї, нетовариськість батьків. Діти мимоволі засвоюють негативні риси поведінки батьків, що ускладнює їхні стосунки з однолітками. Вони поводяться невпевнено і нерішуче, багато хвилюються, тому не можуть бути легко прийнятими в групі.
Отже, соціально-психологічна адаптація до дитячого садка відбувається неоднаково у різних дітей, відповідно до віку, типу вищої нервової системи, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, родинних взаємин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері.

 

 

 

 

       Як правильно підготувати дитину раннього віку до вступу в дитячий садок?                                                                             
  1. Передусім слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі.
  2. Готуючись до дитячого садка, докладно розкажіть малюку, що вдень він буде ходити до дитячого садка, а ввечері ви разом з ним будете займатися вдома цікавими справами.
     
  3. Варто зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди. Для цього під час прогулянок покажіть будівлю дошкільного навчального закладу, ігрові майданчики; разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя в садочку. Не можна дитину залякувати садком, погрожувати: «Не слухатимеш – віддам у садочок». Це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати бажання в неї ходити до садка: «Якщо слухатимеш, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». Про вступ до садка треба говорити в сім'ї як про радісну, очікувану подію.
     
  4. Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість в тому, що він потрібен вам!
     
  5. Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Так діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.
     
  6. Обираючи дитячий садок, звертайте увагу на вихователів. Чи хочете ви щодень приводити сюди свою дитину? Якщо так, робіть це впевнено.
    Щоб полегшити звикання, познайомте сина чи доньку з майбутнім вихователем, поговоріть з ним так, щоб дитина чула про те, що ваш малюк уже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними. Слід викликати в дитини позитивні спогади про відвідування дошкільного закладу, бажання швидше підрости і піти в садочок.

     
  7. Збираючись вести малюка до дитячого садка, домовтеся з вихователем, що певний час відвідуватимете його разом з дитиною, проте дослухайтеся до рекомендацій вихователя щодо цього.

 

 

                      Як допомогти дитині пережити період адаптації?                                                                                                          

 

  1. В перші дні перебування в дитячому садку залишайте дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час знаходження в дитсадку. Не запізнюйтесь, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.
     
  2. Не поспішайте відразу забрати дитину додому. Побудьте з дитиною на ігровому майданчику, разом подивіться, як гуляють діти, чим займаються, як спілкуються один з одним та вихователем.
     
  3. Відводячи малюка до дитячого садка, дайте йому улюблену іграшку, сказавши при цьому: «Якщо ти захочеш, щоб я про тебе подумала, візьми і притисни її до себе. І я відразу про тебе подумаю». Ілюзія керування батьками дуже важлива для малюка. Вона знижує реакцію стресу на нову ситуацію. Нехай іграшка ходить із дитиною кожен день і знайомиться з іншими, розпитуйте, що з іграшкою сталося в дитячому садку. Хто з нею дружить, хто ображав, чи не було їй сумно. Таким чином ви багато дізнаєтеся про те, як ваша дитина звикає до садочка.
  4. Пограйтесь з дитиною домашніми іграшками в дитячий садок, де якась з них буде самою дитиною. Поспостерігайте, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і вирішіть проблеми дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.
     
  5. Не хвилюйтесь і не показуйте своє хвилювання дитині. Не забувайте надавати дитині емоційну підтримку і показувати значимість для вас її нового статусу.
     
  6. Утримуйтесь від шумних масових вистав, аби зменшити емоційне навантаження.
     
  7. Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.
     
  8. Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї труднощі, чого вона досягла.
     
  9. Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї та оптимальний режим дня. Оберігайте нервову систему дитини!
     
  10. Повідомте вихователів про особливі звички дитини, що вона любить, що ні, які має захоплення.
  11. Придумайте ритуал «прощання» й зустрічайте дитину з посмішкою.
     
  12. Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає. Ніколи не з’ясовуйте відносин з вихователем (щоб не трапилось!) у присутності дитини.
     
  13. Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.
     
  14. Найголовніше — почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь-якою складною ситуацією можна справитись, якщо її вирішувати, а не відкладати!
  15.   Головною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім'ї та дитсадку.

Проблема адаптації до умов дошкільного навчального закладу виникає у дитини будь – якого віку, коли вона вперше поступає до ясел або дитячого садка. Для такої дитини незвичне все: відсутність близьких, незнайомі дорослі, велика кількість дітей, новий розпорядок дня, нове приміщення, тощо. Змінені звичні умови життя вимагають від дитини перебудови раніше сформованого стереотипу поведінки. Як відомо, він формується з перших днів життя дитини в сім’ї і до 2 -3 років стає досить усталеним. Така різка зміна звичних форм життя викликає, насамперед, нервово-психічне напруження та не завжди проходить без  ускладнень, а в деяких дітей супроводжується важкими емоційними переживаннями. У дітей в період адаптації можуть порушуватися сон, апетит, настрій, інколи підвищується температура тіла. У деяких може простежуватися тимчасова втрата мовлення, порушуватися раніше набуті позитивні навички.
Як показують психолого-педагогічні та медичні дослідження, характер та тривалість адаптаційного періоду залежить від таких факторів, як:

  1. вік дитини( найважче адаптуються до нових умов діти у віці 10 – 11 місяців до 2 років; після 2 років діти значно легше пристосовуються до нових умов життя);
  2. стан здоров’я та рівень розвитку дитини( здорова, добре розвинена дитина значно легше переносить труднощі соціальної адаптації);
  3. індивідуальна особливість дитини ( значною мірою поведінка дитини залежить від типу нервової системи);
  4. рівень натренованості адаптаційних механізмів( діти, які до дитячого садка неодноразово перебували в різних умовах життя, легше звикають до дошкільного закладу);
  5. досвід спілкування з дорослими та ровесниками ( уміння позитивно ставитися до вимог дорослих та адекватно спілкуватися з іншими дітьми).

 

       Поради щодо легкої адаптації дітей до умов дошкільного закладу.                                                           
  1. Спробуйте максимально підвести дитину до режиму дня в садочку. Привчайте дитину до того, що її будять в один і той же час.
  2. У садочку дітки самі вміють взуватися та хоча б трохи одягатися. Відсутність соски.
  3. Навчайте дитину що потрібно гратися разом з іншими дітками і не забудьте сказати, що іграшки в садочку спільні;
  4. Давайте дитині на сніданок молочну страву. На обід готуйте і перше і друге;
  5. Нехай ваша дитина вчиться їсти без сторонньої допомоги;
  6. Обов’язково кладіть дитину в день спати;
  7. Гуляйте з дитиною на вулиці по декілька годин, покажіть в які ігри можна грати в приміщенні, а в які на вулиці;
  8. Нехай дитина звикне, що потрібно спершу повідомити, про те, що їй потрібно в туалет. Обов’язково відсутність памперсів;
  9.  Залишайте дитину під наглядом інших людей ( батьків, подруг, сусідів) спочатку на годинку, а потім довше, щоб дитина зрозуміла, що мама не може завжди бути з нею.